ОЛЕНА КАЇНСЬКА

Я приведу тебе до тихої води, коли ти будеш відчувати себе розгубленим, не пристосованим до цього світу, забутим.

Я приведу тебе до тихої води, коли ти відчуєш, що тебе не люблять більше.

Я приведу тебе до тихої води, коли ти замість радості буття слухатимеш, як старієш.

Я приведу тебе до тихої води, коли тобі бракуватиме сил.

Я приведу тебе до тихої води, коли ти шукатимеш в собі спокій, і не знаходитимеш.

​

Ти нап’єшся цієї води і обмиєшся в ній, і перетворишся на себе малого, і побіжиш у поле, чи в ліс, чи до річки. Туди, де час більше не владарює. Примружишся, дивлячись на сонце. Ступатимеш босими ногами по траві. Говоритимеш з тваринами. І солодко спатимеш в накрохмаленій постелі.

​

Найтихіша вода – удома. В дворі батьківської хати, де бабуся ставила відра та балії, щоб збирати в них дощову воду.

​

Картина виставлялась:

​

• 17 грудня – 17 січня 2020 – виставка результатів мистецької резиденції Жовква-Art-Кремінна, Стара Аптека, Жовква