А я все йду вперед
Вириваючи ваші щупальця з себе
І заживляючи рани
Забуваючи вас
Від вас залишаються лише тіні
Голодні, слабкі, кволі і худі
З голодними очима
І чорними зубами
А я навіть не дивитимусь назад
Я забуваю вас
З кожним днем ви стаєте
Все далі
І зникаєте за моїм поворотом
Нагору
Чоловіки більше не будуть мірилом
Мого часу
І мого життя
Я сама себе поведу
Тримаючись за нитку
За інший кінець якої тримається Бог
І ангел вкладатиме її мені в руку
Коли я ненароком випущу
Все непотрібне і важке
Брудне й гниле
Відривається від мене
Котиться кудись вниз
Відцвітає і припадає пилом
І щодня щодня
Розгалужується моє поле ймовірностей
І я сама обиратиму повороти
Сум став глибшим
І тому став більше схожим на радість
Я полюбила себе і все, що зі мною було
Все, що я пережила і відчувала
І я ніжно перелічу свої спогади
Понапихаю їх у всі
Кишені
І крокуватиму свою дорогою
Я налила собі в очі чистої води
Щоб усе яснобачити
Я покладу себе достипати
І буду дивитись, як я сплю