Коли трапляється болюча історія, її треба розповісти багато разів, щоб вивітрити запах, згладити кути і загоїти ранки. Я розповідаю її подругам та жінкам, які стануть моїми подругами. Ми спрямовуємо на цю історію нашу увагу. Мою увагу, як розповідачки, і увагу цієї жінки, як слухачки. Проживаючи цю історію разом знову, ми розділяємо напій разом, розділяємо також ці моменти життя, які трапились зі мною. І тінь, яку ця історія відкидає на моє життя, зменшується та стає тьмянішою.