Десь у світі, де ніколи ніхто не ходив, росте дерево життя, смерті, знання, забуття, снів і світанків. Його листки - це очі, які бачать все, бачать наскрізь. Вони бачать минуле, теперішнє, майбутнє і неможливе.
Під коріннями цього дерева птаха звила гніздо і знесла золоте яйце. Яйце-райце. І це яйце, насичене небом і світлом, піднялося в повітря, не підкоряючись законам гравітації. Воно висить над гніздом і листки-очі споглядають його.