В кімнаті забуття стоїть стелаж зі скляними ємностями, в яких знаходиться те, що нам потрібно буде перепрожити та трансформувати у собі після перемоги. В першій ємності змія, що поїдає сама себе, знищує сама себе і вмирає – це росія. Далі – Україна, що своїми крилами береже своїх дітей, ростить їх і плекає. Вишиті подушки, які бабці в селах складають на ліжках – символ нашого порушеного сну через нічні повітряні тривоги. Риба, що пливе донизу та занурюється глибше до дна – символ втраченої надії та нашого страху, що у нас відбирають майбутнє. Ноги, з яких кров скапує у миску – згвалтовані та вбиті жінки. Будинок, де з комину замість диму йде кров – наші зруйновані домівки. Свічки – невинно вбиті мирні люди, символ молитви за душі невинноубієнних. Вікно, з якого скапує кров та виходять промені світла – душі українських воїнів, які вже у Царстві Божому. Зверху за всім спостерігає Око Бога в кільці вогню злості, а знизу – випалюючий трансформуючий вогонь.