Коли почалась війна, я подумала, що не переживу й дня її. Але ми разом прожили вже 2 роки війни. Але не всі. Війна позбавила людей життя, близьких, домів.
Пусте залізне ліжко, тверде. Пружини боляче вгризаються в спину. Навіть матрацом не застелене. Ліжко стоїть на острові землі, що просякнута кров’ю, а під ліжком – каміння гостре. Навколо вода з кров’ю. Крові дуже і дуже багато, крапельки крові навіть у хмарі, бо смерть часто летить на нас із неба.