Ганмушпія – це неіснуюче слово, яке прийшло із прірви затяжного безсоння. Коли протягом важких місяців наростає втома, безсилля, страх і тривога, хочеш лягти, вкритись ковдрою з головою, і заснути. Поринути в сон-забуття. Але сон не приходить. Його нема. Контроль настільки сильний, що не впускає сон в тіло.
І в ці важкі ночі в голові громадяться думки про складне, спогади про невирішені ситуації. Рій думок нелогічний і неструктурований, як будівлі замку, що повиростали одна на одній, готові в будь-яку мить впасти з хиткої скелі, що вже розкололась.
Дві велетенські змії намагаються потрапити досередини замку, знищити його, з’їсти все, що всередині, принести морок і страх. Дві змії панічної атаки – страх смерті та страх відпустити контроль.