лежачи в човні
що пливе вузькою річкою
над човном звисають віти дерев, що схожі на щупальця.
густий молочний туман стелиться по воді
ніби річка випаровується
повітря густе і приторне, як солодка вата
човен пливе неспішно
сонно
як в кисілі.
і засинаючи
не даючи собі спати
важко підняти голову
чи навіть руку
лихоманить
може, є поранення?
може, є крововтрата?
звідки слабість?
під човном плаває хтось
хто вхопить, коли вхопить і сон міцно
хтось, хто не живе ніде.
з лісу окрики тварин
так сонно, що ніяк не зрозуміти, що це за тварини
повіки опускаються
зусилля...
човен пливе й пливе собі
без весел
Comments