миті такі глибокі
звучні
як крупні червоні намистини в долонях
втомились руки тримати пригорщі
і нема дня
заглядаю
заглядаю
чи не принесли вісті
як ворона в порожню кістку
тільки шириться сум
чорний
темний
як сон
як смерть
як дорога без вороття
як день без вечора
як ніч зимою на вулиці
і від того суму
мерехтять вогні
а бачиш тільки тіні їх
нерухомі на стінах
і галас вулиць
як з дна колодязя чуєш
руки
снігом присипані
миті
ще я тут
Kommentare