Нитка Бога

Ви віддаляєтесь від мене роками

А я все йду вперед

Вириваючи ваші щупальця з себе

І заживляючи рани

Забуваючи вас

Від вас залишаються лише тіні

Голодні, слабкі, кволі і худі

З голодними очима

І чорними зубами

А я навіть не дивитимусь назад

Я забуваю вас

З кожним днем ви стаєте

Все далі

І зникаєте за моїм поворотом

Нагору

Чоловіки більше не будуть мірилом

Мого часу

І мого життя

Я сама себе поведу

Тримаючись за нитку

За інший кінець якої тримається Бог

І ангел вкладатиме її мені в руку

Коли я ненароком випущу

Все непотрібне і важке

Брудне й гниле

Відривається від мене

Котиться кудись вниз

Відцвітає і припадає пилом

І щодня щодня

Розгалужується моє поле ймовірностей

І я сама обиратиму повороти

Сум став глибшим

І тому став більше схожим на радість

Я полюбила себе і все, що зі мною було

Все, що я пережила і відчувала

І я ніжно перелічу свої спогади

Понапихаю їх у всі

Кишені

І крокуватиму свою дорогою

Я налила собі в очі чистої води

Щоб усе яснобачити

Я покладу себе достипати

І буду дивитись, як я сплю